Юридичні особливості діяльності постачальника електроенергії

Сфера постачання електричної енергії в Україні є однією з найстрогіше регульованих та потребує глибокого розуміння нормативних вимог. Команда юристів Fedotov & Partners супроводжує компанії-електропостачальники різного масштабу – від підприємств, створених для забезпечення власних потреб, до постачальників із понад 1000 споживачів. Юридичний супровід енергетичного бізнесу допомагає підприємствам впевнено працювати в умовах постійних змін нормативного регулювання. У цій статті розглянемо юридичні особливості діяльності електропостачальника: від отримання ліцензії та виконання вимог регулятора (НКРЕКП) до правових відносин зі споживачами. Прочитавши нашу статтю Ви дізнаєтесь, які вимоги висуваються до компаній, що здійснюють діяльність у сфері постачання електричної енергії споживачам, які права та обов’язки мають електропостачальники і споживачі, як дотримуватися правил ринку, правил роздрібного ринку електричної енергії, та яких наслідків очікувати за їх порушення.

Правові особливості діяльності постачальників електроенергії

Регуляторна база. Діяльність електропостачальників в Україні ґрунтується на вимогах Закону України «Про ринок електричної енергії»  та численних підзаконних актах. Постачання електроенергії кінцевим споживачам є ліцензованим видом господарської діяльності – це означає, що жодна компанія не може продавати електроенергію споживачам без отримання відповідної ліцензії від державного регулятора. Таким регулятором виступає НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). Саме НКРЕКП встановлює ліцензійні умови, затверджує правила ринку та контролює дотримання нормативних вимог електропостачальниками. Зокрема, Закон зобов’язує електропостачальників додержуватися ліцензійних умов та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку. Це включає виконання правил оптового і роздрібного ринку, кодексів енергосистем та інших регламентів.

Лібералізація ринку та конкуренція. З липня 2019 року в Україні запроваджено повномасштабний конкурентний роздрібний ринок електроенергії. Раніше монопольне постачання здійснювали обленерго (локальні енергокомпанії) та декілька незалежних постачальників за неринковим ціноутворенням, а зараз споживачі мають право вільно обирати собі постачальника. Це призвело до появи десятків нових гравців, наразі перелік постачальників електроенергії в Україні включає сотні ліцензіатів, від невеликих локальних постачальників до всеукраїнських компаній. Весь список діючих електропостачальників оприлюднюється в ліцензійному реєстрі НКРЕКП, і кожен бажаючий може перевірити, чи має певна компанія чинну ліцензію. Конкуренція між постачальниками стимулює покращення сервісу та гнучкіші комерційні пропозиції для споживачів, проте для самих компаній це означає підвищені вимоги до правової грамотності та відповідності нормативним актам.

Визначення діяльності з електропостачання. Згідно з законодавством, електропостачальник – це суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа-підприємець), що здійснює продаж електричної енергії кінцевим споживачам на підставі договору. Тобто постачальник купує електроенергію на оптовому енергетичному ринку (за прямими двосторонніми контрактами або на біржі) і продає її споживачам для використання ними у власних цілях. Важливо розуміти різницю між електропостачальником та іншими учасниками енергоринку:

• Виробник електроенергії – генерація, яка виробляє електроенергію (електростанції).
• Оператор системи передачі (НЕК “Укренерго”) – відповідає за магістральні мережі та диспетчеризацію.
• Оператори систем розподілу (ОСР) – «обленерго», що займаються розподілом електроенергії локальними мережами до кінцевих споживачів.
• Електропостачальники – компанії, що укладають договори з кінцевими споживачами на продаж електроенергії, а також мають право здійснювати купівлю-продаж на оптовому ринку та займатись імпортом та експортом електричної енергії. Постачальники електричної енергії для постачання споживачу користуються мережами ОСП та ОСР для доставки енергії.
• Електротрейдери – окремий тип ліцензіатів, які купують і продають електроенергію на оптовому ринку, можуть здійснювати імпорт та експорт, але не постачають споживачам (тобто не мають прямих договорів з кінцевими споживачами). Для трейдингу потрібна окрема ліцензія.
• Постачальники універсальної послуги (ПУП) – визначені державою електропостачальники, які зобов’язані обслуговувати населення та малий бізнес за регульованими тарифами у визначеному регіоні.
• Постачальник “останньої надії” (ПОН) – спеціальний електропостачальник, який забезпечує тимчасове електропостачання споживачів, якщо ті раптово втратили свого постачальника (наприклад, у разі банкрутства чи анулювання ліцензії останнього). ПОН гарантує, що споживач не залишиться без світла, але тарифи у нього зазвичай вищі і постачання обмежене у часі.
• Адміністратор розрахунків, Оператор ринку, Гарантований покупець – інші учасники оптового ринку, які не взаємодіють безпосередньо зі споживачами, але забезпечують функціонування купівлі-продажу електроенергії та фінансових розрахунків.

Таким чином, електропостачальник є ланкою, що з’єднує оптовий ринок з кінцевим споживачем, і несе відповідальність за комерційний бік постачання (укладення договорів, оплати послуг з передачі електричної енергії, обслуговування клієнтів) при тому, що доставка фізично забезпечується операторами мереж розподілу та передачі (ОСР та ОСП).

Нормативно-правова база. Основні нормативно-правові акти для діяльності електропостачальників можна структурувати так:

• Закони України: «Про ринок електричної енергії» (визначає правові засади функціонування ринку, права і обов’язки учасників).
• Постанови НКРЕКП: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (встановлюють вимоги до ліцензіата і перелік документів для отримання ліцензії), Правила роздрібного ринку електричної енергії (регулюють відносини між постачальниками і споживачами на роздрібному ринку), Правила ринку (оптового), Кодекс системи передачі, Кодекс систем розподілу, Кодекс комерційного обліку електричної енергії тощо.
• Постанови Кабінету Міністрів: наприклад, Положення про покладення спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку для забезпечення загальносуспільних інтересів (встановлює правила ціноутворення для ПУП, механізми компенсацій тощо).
• Типові договори: НКРЕКП затверджує типові форми договорів, зокрема, типові договори з операторами систем розподілу та оператором системи передачі, які є обов’язковими для використання.

Електропостачальник повинен не лише знати, але й чітко виконувати вимоги цих актів. Невиконання загрожує санкціями з боку НКРЕКП – від приписів і штрафів до зупинення дії ліцензії. Нижче детальніше розглянемо, які права та обов’язки має постачальник, а також як забезпечити відповідність усім правилам.

Права та обов’язки електропостачальника

Діяльність електропостачальників врегульована до дрібниць: закон та правила ринку визначають, що постачальник може робити (права) і що зобов’язаний робити (обов’язки). Розглянемо основні з них у спрощеній формі.

Права електропостачальника

Закон «Про ринок електричної енергії» (ст.57) надає електропостачальникам такі ключові права:

• Купівля/продаж електроенергії на ринку. Постачальник має право вільно купувати електроенергію в будь-яких виробників чи інших учасників на оптовому ринку (двосторонні договори, біржа) та продавати її своїм споживачам. Він також може здійснювати імпорт або експорт електроенергії (за наявності технічних можливостей) на умовах, визначених законодавством.
• Вибір контрагентів. Постачальник самостійно обирає, з ким укладати двосторонні договори закупівлі електроенергії, на конкурентних засадах. Ніхто не може примусити його купувати електроенергію у конкретного джерела – ринок працює вільно.
• Доступ до мереж. Постачальники мають право на недискримінаційний доступ до електричних мереж передачі і розподілу для постачання своїм клієнтам (споживачам). Іншими словами, оператори систем - НЕК «Укренерго» і ОСРи (Обленерго) зобов’язані забезпечити приєднання постачальника до мереж та транспортування електроенергії до споживачів на недискримінаційних умовах, якщо постачальник виконав усі необхідні процедури (уклав договір на передачу, розподіл тощо).
• Отримання оплати. Постачальник має право вчасно і в повному обсязі отримувати кошти від споживачів за поставлену електроенергію та надані послуги з електропостачання. Тобто клієнти повинні оплачувати рахунки згідно умов договорів, а постачальник, у свою чергу, може застосовувати визначені договором заходи у разі несплати (нарахування пені, ініціювання відключення за борги тощо, за дотримання процедури).
• Ініціювати відключення за борги. В разі якщо споживач суттєво порушує умови оплати або інші істотні умови договору, постачальник (за певних умов і після попереджень) має право звернутися до оператора системи розподілу чи передачі з вимогою відключити електроживлення цього споживача. Це право обмежене: не можна відключати вразливих споживачів (наприклад, деякі об’єкти соціальної сфери) або здійснювати відключення з порушенням встановленого порядку (потрібно завчасно повідомити боржника, надати термін на сплату, отримати підтвердження ОСР тощо).
• Доступ до інформації. Електропостачальники мають право отримувати необхідну інформацію про функціонування ринку, зокрема від оператора ринку і системного оператора (ОСП) – наприклад, дані про обсяги споживання, небаланси, довідкову інформацію по тарифах тощо, у порядку, визначеному правилами ринку та Регулятором. Це дозволяє їм ефективно планувати закупівлі та продажі.
• Інші права. Постачальник може вимагати від контрагентів (споживачів чи партнерів) відшкодування збитків у разі невиконання тими умов договорів; може звертатися до суду або НКРЕКП для захисту своїх прав; змінювати комерційні пропозиції та ціни (з дотриманням процедури повідомлення клієнтів); пропонувати додаткові послуги споживачам тощо – все, що не заборонено законом і відповідає умовам договорів.

Приклад: Постачальник «Х» уклав договір зі споживачем на постачання електроенергії. Якщо споживач не оплачує рахунки понад визначений у договорі строк (наприклад, 30 днів після виставлення рахунку), постачальник має право спочатку направити попередження про можливе відключення. У разі несплати він може ініціювати відключення цього споживача, надіславши оператору системи розподілу (Обленерго) відповідне звернення (крім випадків, якщо споживач відноситься до категорії, яку заборонено відключати під час опалювального сезону або яка підпадає під захист як вразливий споживач). Лише після належного повідомлення і дотримання строків оператор фізично відключить боржника від мережі. Таким чином, постачальник реалізує своє право на припинення постачання неплатнику, що стимулює дисципліну оплат.

Обов’язки електропостачальника

Перелік обов’язків електропостачальника є значно ширшим. Основні з них передбачені все тим же Законом «Про ринок електричної енергії» та правилами роздрібного ринку електричної енергії:

• Дотримання ліцензійних умов і законів. Це базовий обов’язок: ліцензіат мусить виконувати всі вимоги Ліцензійних умов провадження діяльності з постачання та інших актів, що регулюють ринок. Наприклад, Ліцензійні умови містять вимогу мати власний вебсайт з певною інформацією, і постачальник зобов’язаний це забезпечити; або закон вимагає подавати регулятору фінансову звітність – і це теж обов’язок ліцензіата.
• Укладення необхідних договорів. Для роботи на ринку постачальник зобов’язаний укласти ряд угод: договір з оператором системи передачі (НЕК «Укренерго») про надання послуг з передачі і про врегулювання небалансів, договори з операторами систем розподілу (обленерго) у регіонах, де є його споживачі, договір з Оператором ринку (для участі в ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку), та інші передбачені правилами договори. Без цих угод постачальник просто не зможе фізично постачати електроенергію, тому їх укладення – пряма вимога закону. Також він мусить виконувати умови всіх цих договорів (наприклад, дотримуватися технічних графіків подачі електроенергії, правил оплати послуг розподілу, передачі тощо).
• Планування обсягів та балансування. Постачальник відповідає за баланс електроенергії, що постачається його споживачам. Він має щоденно прогнозувати споживання, складати погодинні графіки відпуску електроенергії на добу наперед і подавати їх системному оператору. У разі відхилення фактичного споживання від прогнозу виникають небаланси, різниця, за яку постачальник несе фінансову відповідальність. Постачальник зобов’язаний оплачувати небаланси за тарифами оператора системи передачі (які часто вищі за ринкові ціни). Отже, точне планування – це не лише його обов’язок, а й зона фінансового ризику.
• Своєчасна оплата електроенергії та послуг. Постачальник зобов’язаний вчасно розраховуватися за всю електроенергію, яку купує на ринку для своїх споживачів, а також за послуги передачі, розподілу, диспетчеризації, які надають інші учасники ринку. По суті, постачальник виступає фінансовим посередником: він збирає кошти зі споживачів і має переказати їх далі виробникам і операторам систем. Якщо постачальник не платить, можуть виникнути системні борги, що загрожують стабільності ринку, тому НКРЕКП жорстко контролює платіжну дисципліну.
• Ведення спеціальних рахунків. Згідно із законом, постачальник повинен відкрити в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Це так звані рахунки ЕСКРОУ, через які проходять платежі за електроенергію – щоб гарантувати, що отримані від споживачів гроші будуть розподілені між учасниками ринку (ОСП) відповідно до встановлених пріоритетів. Постачальник не має права використовувати ці кошти на інші цілі, до здійснення розподілу цих коштів на його поточний рахунок.
• Інформування споживачів. Постачальник мусить прозоро інформувати своїх клієнтів про всі умови та показники постачання. Зокрема, у рахунках для споживачів обов’язково наводиться посилання, де споживач може знайти інформацію про екологічний вплив виробництва електроенергії. В рахунку чи додатках до нього також має бути зазначена контактна інформація постачальника для звернень і повідомлень про небезпеку. Окрім цього, за запитом споживача постачальник зобов’язаний надати дані про його споживання електроенергії за останні періоди – це важливо при зміні постачальника, щоб новий постачальник міг оцінити обсяги.
• Своєчасне виставлення остаточного рахунку при зміні постачальника. Якщо споживач вирішив перейти до іншого постачальника, старий постачальник зобов’язаний надіслати остаточний рахунок не пізніше ніж через 6 тижнів після зміни постачальника. Це є європейським стандартом, запровадженим і в Україні, щоб споживач, який пішов, остаточно розрахувався і не отримував рахунки ще місяцями. Новий постачальник починає виставляти рахунки з моменту переходу, а попередній закриває всі питання за 6 тижнів.
• Розгляд звернень споживачів. Постачальник зобов’язаний приймати та розглядати звернення, скарги та претензії споживачів щодо постачання електроенергії. Згідно з порядком, встановленим Регулятором, він повинен надавати вмотивовані відповіді у визначені строки. Такі звернення можуть стосуватися якості електроенергії, правильності рахунків, відключень тощо. Неналежна робота із зверненнями може стати підставою для штрафу або інших заходів з боку НКРЕКП.
• Забезпечення якості та компенсації. Постачальник має надавати послуги належної якості дотримуватися встановлених показників якості електропостачання. Хоча за технічну якість електричної енергії (напругу, частоту) відповідає передусім оператор мереж, постачальник теж несе відповідальність перед споживачем за дотримання договірних умов. Якщо постачальник порушує показники якості послуг (наприклад, несвоєчасно виставляє рахунки чи надає недостовірну інформацію) – він має провести компенсацію споживачу згідно договору та відповідно до Постанов НКРЕКП.
• Ведення роздільного обліку. Постачальники, які надають універсальні послуги або є постачальниками «останньої надії», зобов’язані вести окремий облік витрат і доходів за цими напрямами (які регулюються державою) і за вільними цінами. Тобто крос-субсидіювання між регульованою діяльністю і конкурентною заборонено, все повинно бути прозоро.
• Надання інформації іншим учасникам ринку. Постачальник повинен на запити операторів систем чи інших учасників надавати їм інформацію, необхідну для виконання їхніх функцій (наприклад, дані для балансування, для нарахування тарифів, інформацію про частку джерел енергії, тощо) у обсягах, визначених кодексами систем та правилами.
• Подання звітності Регулятору. Ще один важливий обов’язок – надавати НКРЕКП інформацію та звітність про свою діяльність на вимогу. Регулятор збирає регулярні звіти (щоквартальні, річні) про обсяги постачання, кількість споживачів, якість обслуговування, фінансові показники тощо. Неподання або несвоєчасне подання звітності, порушення ліцензійних умов.

Детальніше про обов’язок звітування про торгівельні операції ви можете прочитати в нашій статті: «Новий порядок інформування про торгівельні операції та які зміни він несе для учасників ринку».

Як бачимо, вимог дуже багато. Вони охоплюють всі аспекти роботи – від технічного планування до спілкування з клієнтами. Для споживачів це добре, адже постачальник чітко регламентований і підзвітний. Для компаній же це означає необхідність створити всередині відповідні процеси контролю і найняти компетентний персонал (енергетиків, трейдерів, юристів, бухгалтерів) або звертатися до зовнішніх консультантів, щоб відповідати всім цим критеріям.

Приклад: Постачальник «Y» отримав ліцензію і розпочав діяльність, але з часом перестав оновлювати на своєму вебсайті інформацію про ціни та умови договорів. До нього почали надходити скарги від клієнтів, що на сайті застарілі тарифи. Під час планової перевірки НКРЕКП виявила, що вебсайт постачальника не містить актуальної інформації, а деякі обов’язкові дані відсутні. Це є порушенням ліцензійних умов. Відповідальність постачальника електричної енергії у такому разі штраф від Регулятора. За результатами перевірки компанію було оштрафовано, наприклад, на 85 тис. грн за недотримання вимог щодо функціонування вебсайту і інформування споживачів. Постачальник був змушений сплатити штраф та негайно виправити недоліки, аби уникнути більш суворих санкцій (повторне порушення могло б призвести до анулювання ліцензії).

При цьому слід звернути увагу, що 85 000 гривень є сумою мінімального штрафу. Бувають випадки, коли Регулятор (НКРЕКП) накладає суттєво більші штрафи на учасників оптового енергетичного ринку.

Детальніше про розмір штрафу читайте у нашій статті: «Інсайдерська інформація, маніпулювання і штраф 459 млн грн. Деталі про оптовий енергоринок» (https://www.fedotovpartners.com/post/insayderska-informaciya-manipulyuvannya-i-shtraf-459-mln-grn-detali-pro-optoviy-energorinok)

 Контроль з боку НКРЕКП і відповідальність

Регуляторний контроль. НКРЕКП постійно моніторить діяльність ліцензіатів. Є планові перевірки (як правило, раз на рік або рідше, згідно затвердженого плану) та позапланові перевірки (у разі надходження скарг, виявлення проблем). Під час перевірки представники Регулятора аналізують практично всі аспекти діяльності постачальника: чи правильно оформлені документи, чи наявні офіс і персонал, чи відповідає вебсайт вимогам, чи всі договори укладені, чи своєчасно подається звітність і сплачуються внески, як ведеться робота зі зверненнями споживачів тощо. Перелік питань для перевірки визначений у Порядку контролю, затвердженому НКРЕКП. Зокрема, спеціальна увага приділяється тому, чи функціонує вебсайт постачальника належним чином і чи розміщена там актуальна інформація, як згадувалося вище. Якщо в ході перевірки виявлені порушення, вони фіксуються в акті. Постачальник має право надати свої пояснення або усунути частину порушень прямо під час перевірки (наприклад, негайно подати відсутню звітність – це може пом’якшити відповідальність). За результатами перевірки НКРЕКП приймає рішення про санкції.

Можливі санкції. За порушення ліцензійних умов або правил Регулятор може застосувати такі заходи:

• Припис (розпорядження): вимога усунути порушення в певний строк.
• Попередження (застереження): офіційне повідомлення про недопустимість порушень на майбутнє.
• Штраф: фінансова санкція, розмір якої залежить від порушення (максимально до 1,7 млн грн за кожне порушення, згідно методики).
• Анулювання ліцензії:  крайній захід, застосовується якщо порушення грубі або не усунуті, і робота ліцензіата загрожує ринку чи споживачам.

На практиці НКРЕКП досить активно штрафує електропостачальників. Наприклад, у червні 2025 року Регулятор наклав штраф 1 700 000 грн на одного з постачальників за невиконання ліцензійних умов – зокрема, компанія не забезпечила присутність відповідального керівника під час планової перевірки, чим порушила встановлений порядок. Штраф має бути сплачений до держбюджету протягом 30 днів. Інший приклад – у 2024 р. кілька компаній отримали штрафи за неналежне інформування споживачів та відсутність актуальних договорів на сайтах. Такі випадки демонструють, що НКРЕКП стежить не лише за фінансами, а й за якістю сервісу.

Наші публікації на цю тему:

«Успішний супровід постачальника електричної енергії та природного газу під час перевірок НКРЕКП!» 

«Ефективний захист інтересів клієнта під час планових перевірок НКРЕКП!»

Відповідальність перед споживачами. Окрім санкцій від регулятора, електропостачальник несе відповідальність і перед клієнтами. Якщо споживачу завдано збитків через вину постачальника, той може звернутися за компенсацією. Наприклад, якщо через неправомірне відключення (коли постачальник помилково дав команду на відключення або не виконав своїх зобов’язань, що призвело до відключення) у споживача зупинилося виробництво і виникли збитки – постачальник може бути зобов’язаний відшкодувати їх у судовому порядку. Так само, якщо постачальник нарахував зайве в рахунку, споживач має право вимагати перерахунку і повернення переплати. Спори між споживачами та постачальниками вирішуються або шляхом прямих переговорів/претензій (досудовий порядок), або через суд. В Україні також діє процедура подання споживачами скарг до НКРЕКП щодо дій постачальників – Комісія може розглянути скаргу і вжити заходів реагування.

Отже, дотримання правил – це не формальність, а питання фінансової стабільності та репутації постачальника. Компаніям варто регулярно проводити внутрішній аудит відповідності: перевіряти, чи всі потрібні документи в порядку, чи персонал знає процедури, чи задоволені клієнти. Багато постачальників залучають FEDOTOV & PARTNERS для проведення комплаєнс-перевірок перед приходом НКРЕКП, щоб уникнути великих штрафів. Як то кажуть, легше попередити проблему, ніж потім її вирішувати під тиском Регулятора.

Хто має право отримати ліцензію на постачання електроенергії?

Вимоги до здобувача ліцензії. Ліцензія на постачання електроенергії може бути видана будь-якому суб’єкту господарювання, що відповідає ліцензійним умовам. Немає обмежень щодо організаційно-правової форми: це може бути товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), акціонерне товариство (AT) чи навіть фізична особа-підприємець (ФОП). Головне – виконати встановлені критерії. Ліцензійні умови (постанова НКРЕКП №1469 від 27.12.2017 р.) визначають ряд організаційних і технологічних вимог до претендента на ліцензію. Серед основних:

• Наявність приміщення для обслуговування споживачів. Здобувач повинен мати в користуванні (власність або оренда) нежитлове приміщення, обладнане під офіс, куди зможуть звертатися споживачі електроенергії. Це забезпечує фізичну присутність компанії і можливість клієнтам отримати консультації офлайн. Розмір приміщення, його місцезнаходження ліцензійні умови не детально регламентують, але воно має бути достатнім для ведення діяльності (наприклад, не може бути “фірмою-одноденкою” без офісу).
• Власний вебсайт. Наявність індивідуального інформаційного вебсайту компанії – сувора вимога ліцензійних умов. Без діючого сайту НКРЕКП просто не розглядатиме заяву на ліцензію. Причому сайт має бути наповнений конкретною інформацією: повинні бути розміщені правила постачання, типові договори, тарифи, умови оплати, права та обов’язки споживача і постачальника, нормативні акти, контакти відповідальних осіб, звіт про продаж електроенергії тощо. Фактично, сайт – це вітрина та основний інформаційний ресурс постачальника. НКРЕКП при видачі ліцензії перевіряє його на відповідність вимогам.
• Відповідність законам про конкуренцію. Засновники і бенефіціари компанії не повинні підпадати під заборони, передбачені законом. Зокрема, здобувач має надати інформацію, що його діяльність не контролюється резидентами держави-агресора (на час 2022-2025 рр. це актуально щодо росії та Білорусі). Ця вимога запроваджена, щоб ворожий капітал не заходив на критичний енергоринок. Також має бути прозора структура власності (вказані кінцеві бенефіціари).

В цілому, отримати ліцензію може новостворена компанія без досвіду, але їй треба добре підготуватися: орендувати офіс, зробити якісний сайт, зібрати всі документи. Вік компанії чи обсяги статутного капіталу прямо не регламентовані, можна почати з нуля, маючи навіть мінімальний капітал (10 тис. грн чи менше, для ТОВ). Проте варто врахувати, що після отримання ліцензії компанія відразу опиняється в конкурентному середовищі і повинна мати фінансові ресурси на закупівлю електроенергії наперед, на покриття можливих небалансів тощо. Тому часто новачки залучають інвестиції або кредитні лінії до виходу на ринок.

Процедурні моменти. Ліцензію видає НКРЕКП рішенням (Постановою) на своєму відкритому засіданні. Заяву можна подати особисто, поштою або онлайн через портал електронних послуг. Розгляд триває до 10 робочих днів. Ліцензія видається безстроково (тобто не треба продовжувати щороку), діє на всій території України. За видачу стягується разовий адміністративний збір – станом на 2025 р. близько 3 100 грн). Цей збір треба сплатити після ухвалення рішення про видачу, але до отримання ліцензії, і надати копію квитанції регулятору. Якщо платіж не буде внесено вчасно (протягом 10 робочих днів від рішення), НКРЕКП може скасувати ліцензію або призупинити її дію. Таким чином, отримання ліцензії – це не тільки підготовка документів, а й фінансове зобов’язання.

Підстави для відмови у ліцензії. НКРЕКП має право відмовити в ліцензії, якщо здобувач подав неповний пакет документів або вони не відповідають встановленим вимогам; якщо здобувач за законом не може отримати ліцензію (його засновники – громадяни держави-агресора) або неналежним чином оформлений веб-сайт. Відмова оформлюється рішенням і може бути оскаржена в суді. Після отримання ліцензії новий постачальник вноситься до ліцензійного реєстру і може офіційно розпочинати комерційну діяльність.

Наша команда надає послугу з отримання ліцензії з постачання електричної енергії «під ключ», що дозволяє компаніям розпочати свою діяльність у найкоротші строки та без зайвих клопотів.

Діяльність електропостачальника в Україні – це відповідальний бізнес, що вимагає чіткого дотримання юридичних правил та умов. З одного боку, держава створила конкурентні можливості: будь-яка компанія, виконавши відносно нескладні ліцензійні вимоги, може вийти на ринок і запропонувати споживачам свої послуги. З іншого боку, після входу на ринок постачальник зіштовхується з жорстким регулюванням кожного кроку: від структури сайту до строків виставлення рахунків. Для успішної роботи необхідно забезпечити постійну правову відповідність (compliance) – актуалізувати договори, стежити за змінами в нормативно-правових актах, своєчасно реагувати на вимоги Регулятора. Споживачі на роздрібному ринку також стали більш захищеними – вони мають широкий спектр прав, можуть вільно змінювати постачальників і вимагати якісного сервісу.

Юридична підтримка є невід’ємною складовою успішного енергетичного бізнесу. Фахівці Fedotov & Partners супроводжують діяльність постачальників електроенергії на всіх етапах: від отримання дозволів і ліцензій, розробки типових договорів до представництва інтересів перед НКРЕКП та вирішення спорів. Звернувшись до професіоналів, електропостачальник може зосередитися на розвитку бізнесу, тоді як питання регуляторних процедур, отримання ліцензії на постачання електроенергії, дотримання правил ринку та захист прав споживачів будуть під надійним контролем. У підсумку, правильне правове забезпечення – це запорука того, що енергетичний бізнес працюватиме стабільно, прибутково і без штрафних санкцій. Знання та виконання юридичних особливостей діяльності електропостачальника дозволяє компанії успішно конкурувати на ринку та здобувати довіру своїх клієнтів. Fedotov & Partners має багаторічний досвід в енергетиці та готова надати професійний супровід постачальникам електроенергії для досягнення цієї мети.

Замовити нашу послугу – можно за посиланням: https://www.fedotovpartners.com/services/otrimannya-licenziy

‍