КЕРУЮЧИЙ ПАРТНЕР
МАКСИМ ФЕДОТОВ
Дата
2024-04-03
Новий порядок інформування про торгівельні операції та які зміни він несе для учасників ринку
27.03.2024 року НКРЕКП було прийнято Постанову № 618, якою затверджено Порядок подання інформації про здійснені господарсько – торговельні операції, пов’язані з оптовими енергетичними продуктами (далі – Порядок). Зазначений порядок набирає чинності з 02 липня 2024 року.
У нашій публікації ми розберемось, які зміни чекають на учасників ринку, у зв’язку з прийняттям цього Порядку, про що саме і коли учасники ринку зобов’язані будуть звітувати Регулятору та коли це все буде запроваджено.
Варто зазначити, що запровадження Порядку – є імплементацією Європейського законодавства про REMIT та аналогічні порядки діють в кожній країні Європейського союзу.
1. На кого поширюється дія Порядку та визначення.
Відповідно до тексту Порядку його дія поширюється на:
1) Учасників оптового енергетичного ринку;
2) Адміністратора передачі даних (АПД);
3) Осіб, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами (ОПООП).
З учасниками оптового енергетичного ринку зрозуміло – це фізичні та юридичні особи, які мають право здійснювати операції з оптовими енергетичними продуктами.
Адміністратор передачі даних (далі - АПД) – є учасником оптового енергетичного ринку або юридичною особою, яка на підставі договору про передачу даних з учасником оптового енергетичного ринку відповідає за збір, агрегацію та подання Регулятору інформації про здійснені учасником оптового енергетичного ринку господарсько-торговельні операції відповідно до оптових енергетичних продуктів.
Іншими словами – АПД це суб’єкт, який збирає данні про торгівельні операції у інших учасників ринку на підставі договорів та централізовано передає їх до НКРЕКП.
У Європейському союзі розповсюджена практика, коли функції АПД виконує біржова платформа або Оператор системи передачі. Наприклад функції АПД в ЄС виконує біржова платформа HUPX, Угорський ОСП MAVIR, Болгарський оператор газотранспортної системи Bulgartransgaz та інші.
На нашу думку, висока ймовірність того, що в Україні функції АПД будуть виконувати Оператор ринку, «НЕК «УКРЕНЕРГО», Оператор газотранспортної системи України та можливо інші суб’єкти.
До осіб, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами (далі - ОПООП) відносяться адміністратори біржових майданчиків (наприклад Українська енергетична біржа) та адміністратори, які забезпечують операції на організованих сегментах ринку (АТ «Оператор ринку»).
В Порядку визначені також терміни:
· Основні фундаментальні данні;
· Стандартний договір;
· Нестандартний договір.
Основні (фундаментальні дані) – це інформація про потужності, зберігання, видобуток, виробництво, споживання та інша інформація, якою фактично володіють та оперують Оператор системи передачі, розподілу, Оператор газотранспортної системи, оператори розподільчих мереж.
Стандартний договір – це оптовий енергетичний продукт, який допущений до торгівлі у ОПООП, а також договори, які укладаються поза межами ОПООП, але мають аналогічні характеристики. До зазначених характеристик відноситься: вид енергії, тип навантаження, зона постачання. Порядком встановлено, що НКРЕКП на своєму офіційному веб-сайті повинно публікувати перелік стандартних договорів.
У Порядку також зазначено, що учасники ринку, укладаючи договори поза торгівельними майданчиками повинні визначати, до якого типу стандартного договору такий належить. Ми вважаємо, що таке визначення буде фактично обов’язковою умовою у двосторонніх договорах купівлі-продажу електричної енергії.
Нестандартний договір – це оптовий енергетичний продукт, який не є стандартним договором. На наш погляд це доволі лаконічне визначення, однак ми вважаємо, що Регулятор мав на увазі, що до нестандартних договорів відносяться всі договори, що не перелічені в оприлюдненому НКРЕКП списку стандартних договорів.
2. Про які операції потрібно буде звітувати.
До оптових енергетичних продуктів, щодо яких повідомляється інформація про торговельні операції (на постійній основі), належать, зокрема:
1) договори купівлі-продажу електричної енергії або природного газу, а саме:
· двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії;
· договір про купівлю-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед»;
· договір про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку;
· договір купівлі-продажу природного газу;
2) деривативні контракти, базовим активом яких є електрична енергія або природний газ, а саме опціони, ф’ючерси, свопи та інші деривативні контракти;
3) договори про надання послуг з передачі електричної енергії або про транспортування природного газу, доступ до пропускної спроможності/розподілу потужності, а саме:
· договори про участь у розподілі пропускної спроможності/транспортування природного газу, пов’язані з розподілом пропускної спроможності/потужності на міждержавних перетинах/з’єднаннях оператора системи передачі/оператора газотранспортної системи, що визначають фізичні або фінансові права чи обов’язки щодо розподілу пропускної спроможності/потужності міждержавних перетинів/з’єднань, які укладені в результаті явного аукціону, а також зазначені договори, що укладені між іншими учасниками оптового енергетичного ринку, включно з перепродажем і передачею таких прав (на вторинних ринках).
4) деривативні контракти щодо передачі електричної енергії або транспортування природного газу, доступу до пропускної спроможності/розподілу потужності, а саме опціони, ф’ючерси, свопи та інші
деривативні контракти, пов’язані з доступом до пропускної спроможності міждержавних перетинів або транспортуванням природного газу за/до меж України;
5) договори про постачання електричної енергії або природного газу кінцевим споживачам з сумарною номінальною потужністю споживання установок споживача, що забезпечує технічну спроможність споживання електричної енергії або газу, в обсязі 600 ГВт•год на рік та вище.
Також Порядок містить перелік інформації про оптові енергетичні продукти, яка надається за запитом НКРЕКП, до такої інформації належать:
1) Про укладені поза межами систем ОПООП:
· договори купівлі-продажу електричної енергії, виробленої однією одиницею виробництва, потужність якої дорівнює або менша 10 МВт, або одиницями виробництва сумарною потужністю, що дорівнює або менша 10 МВт, якщо власник таких одиниць виробництва є стороною такого договору купівлі-продажу;
· договори купівлі-продажу природного газу, видобутого (виробленого) одним газовидобувним підприємством із виробничою потужністю, що дорівнює або менша 1880 куб.м/год (20 МВт), якщо газовидобувне підприємство є стороною такого договору купівлі-продажу; договори про надання послуг балансування оператору газотранспортної системи;
2) договори про надання допоміжних послуг на ринку електричної енергії;
3) договори про участь у балансуючому ринку;
4) договори про врегулювання небалансів електричної енергії;
5) операції з енергетичними продуктами, які є предметом врегулювання;
6) добового небалансу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного з ОГТС;
7) договори про надання послуги із зменшення навантаження;
8) договори про надання послуг з розподілу електричної енергії та/або природного газу кінцевим споживачам з сумарною номінальною потужністю споживання установок споживача, що забезпечує технічну спроможність споживання електричної енергії або газу, в обсязі 600 ГВт•год на рік та вище.
Порядок містить цікаве положення, що запит НКРЕКП про надання інформації щодо вищезазначених операцій повинен бути обґрунтований, містити строки та порядок та форму надання інформації.
Детальна інформація про оптові енергетичні продукти повинна бути надана відповідно до форм, що наведені у Порядку (на сторінках 18-39) (посилання на Порядок: https://www.nerc.gov.ua/storage/app/uploads/public/660/6ca/e10/6606cae1002f3217699177.pdf).
На нашу думку АПД будуть надавати учасникам ринку можливість заповнювати електронні данні у програмному забезпеченні АПД та звітування буде відбуватись майже в автоматичному порядку, як це реалізовано на енергетичних ринках країн Європейського союзу.
Ми не будемо наводити у цій статті детальний перелік основних (фундаментальних) даних, оскільки їх збором, аналізом, обробкою та поданням до НКРЕКП займається виключно Оператор системи передачі та Оператор газотранспортної системи, та з їх повним переліком можливо ознайомитись на сторінках 5 – 15 Порядку, посилання на який наведено вище.
Як вже зазначалось, інформація про торгівельні операції з оптовими енергетичними продуктами подається через АПД на підставі укладеного договору. Такі договори зазвичай є оплатними та середня вартість таких послуг зі звітування становить в середньому від 500 до 1000 ЕВРО на рік у Європейських АПД.
При цьому, вважаться, що учасник оптового енергетичного ринку виконав свої зобов’язання по звітуванню з моменту передачі даних до АПД, а не з моменту їх отримання Регулятором.
3. Строки подання звітності.
Відповідно до пункту 2 Постанови НКРЕКП №618 від 27.03.2024 р., якою було затверджено Порядок зазначено, що учасникам оптового енергетичного ринку, ОПООП, протягом 180 днів з дня набрання чинності цією постановою (дата набрання чинності 02 липня 2024 р.) надати інформацію щодо наступних торгівельних операцій:
· здійснених до 02 липня 2023 року та невиконаних станом на 02 липня 2023 року;
· здійснених з 02 липня 2023 року до дня набрання чинності Порядком.
При цьому, ОПООП повинні розпочати надавати звітність до НКРЕКП протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності Постановою (Порядком).
Після спливу вищезазначених строків інформація про здійснені учасниками оптового енергетичного ринку торговельні операції, в тому числі виконані/акцептовані заявки (пропозиції) відповідно до оптових енергетичних продуктів, а також щодо зміни договорів або їх розірванні - надається у такі терміни:
1) інформація про стандартні договори – не пізніше наступного робочого дня з дня вчинення такої операції.
2) інформація про нестандартні договори – не пізніше ніж через один місяць після дня вчинення такої операції.
Інформація щодо договорів, пов’язаних з розподілом пропускної спроможності/транспортування природного газу, пов’язані з розподілом пропускної спроможності/потужності на міждержавних перетинах/з’єднаннях тощо - надається лише ОСП/ОГТС якнайшвидше, але не пізніше наступного робочого дня з моменту доступності результатів розподілу.
Резюмуючи все вищевикладене слід зазначити, що на перший погляд введення таких суворих правил звітування суттєво ускладнить роботу на ринках електричної енергії та природного газу, але ми вважаємо, що потрібно дочекатись впровадження та роботи систем звітування та робити висновки виходячи з реальної практики. У Європейських країнах аналогічні системи звітування діють вже не один рік та суттєвих проблем у учасників ринків не виникає з поданням звітності. На наш погляд порядок такого звітування наближає нас до Європейських ринків та дозволить Регулятору здійснювати більш ефективний моніторинг ринкової поведінки учасників та відповідно оперативніше реагувати на недобросовісні дії, що в ідеалі призведе до належної та прозорої роботи ринків.
