Які документи потрібні для супроводу будівництва СЕС?

Автор: Віталій Булат, Партнер, Адвокат, Керівник судової практики Fedotov & Partners

Сонячна енергетика в Україні залишається одним із ключових напрямів розвитку відновлюваних джерел енергії, попри складні виклики воєнного стану та трансформацію ринку електроенергії. Інвестори та власники земельних ділянок дедалі частіше розглядають наземні сонячні електростанції (СЕС) як інструмент енергетичної незалежності та економічної доцільності.

Проте запуск такої станції – це не лише питання техніки та обладнання, а насамперед юридично складний процес, що потребує ретельного дотримання дозвільних процедур та правильного оформлення документів.

У цій статті ми крок за кроком розглянемо юридичний алгоритм будівництва та введення в експлуатацію наземної СЕС станом на 2025 рік.

Які документи потрібні на земельну ділянку для будівництва СЕС?

Будівництво наземної СЕС можливе лише на ділянці, яка має відповідне цільове призначення. Для розміщення сонячної електростанції зазвичай застосовується категорія «землі енергетики». Якщо цільове призначення не відповідає,  потрібно пройти процедуру його зміни.

Власник чи орендар має підтвердити право на ділянку одним із документів:

• витяг з Державного реєстру речових прав (ДРРП);
• договір оренди;
• державний акт про право власності або витяг.

Юридичний акцент: без правильно оформленого права на землю отримати містобудівні умови чи технічні умови буде неможливо.

Вихідні дані для проєктування (ст. 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»)

Перш ніж розпочати безпосереднє проєктування сонячної електростанції, замовник зобов’язаний отримати вихідні дані. Вони формують правову та технічну основу майбутнього проєкту та визначають ключові параметри забудови. Центральне місце серед таких документів займають містобудівні умови та обмеження:

Містобудівні умови та обмеження (МУО)

Видаються місцевими органами архітектури. Заява подається через портал «Дія». До неї додаються:

• копія документа на землю (власність/оренда/суперфіцій);
• (за потреби) документ на будівлю або згода власника на реконструкцію;
• викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

МУО підлягають реєстрації у Реєстрі будівельної діяльності та діють до завершення будівництва.

Технічні умови (ТУ)

Визначають вимоги до інженерного забезпечення: електро-, водо-, газопостачання, каналізації, зв’язку. 

Розробка проєкту та експертиза

Проєктна документація створюється з урахуванням усіх норм будівельного та енергетичного законодавства.

Експертиза обов’язкова для об’єктів класу наслідків СС2 та СС3 (середні та значні наслідки). Для СС1 (незначні наслідки) експертиза не проводиться.

Окремо може знадобитися оцінка впливу на довкілля (ОВД) – залежно від потужності СЕС та розташування ділянки. Це процедура, що передбачає підготовку звіту та громадське обговорення.

Дозвільні документи на будівельні роботи

Після розробки та погодження проєктної документації наступним кроком є отримання правових підстав для початку будівельних робіт. Вимоги залежать від класу наслідків об’єкта, що визначає, який саме документ потрібно оформити:

• СС1 – достатньо подати повідомлення про початок будівництва.
• СС2/СС3 – потрібен дозвіл на будівництво.

Оформлення здійснюється через ЄДЕССБ відповідно до Постанови КМУ №466.

Будівельні роботи та нагляд

Під час виконання будівельних робіт ключове значення має контроль за їх якістю та відповідністю затвердженій проєктній документації. Закон покладає на замовника обов’язок організувати належний нагляд, без якого прийняття об’єкта в експлуатацію буде неможливим. Зокрема замовник зобов’язаний забезпечити:

• технічний нагляд – виконує сертифікований інженер;
• авторський нагляд – генпроєктувальник.

Ведення журналів робіт та контроль відповідності – обов’язкова умова для прийняття об’єкта в експлуатацію.

Геодезія та технічна інвентаризація

На завершальних стадіях будівництва важливим є підтвердження відповідності зведеного об’єкта проєктним рішенням та вимогам законодавства. Для цього проводяться геодезичні роботи та технічна інвентаризація, які є обов’язковими для об’єктів із середнім та значним класом наслідків (СС2/СС3):

• контрольне геодезичне знімання;
• технічна інвентаризація із виготовленням техпаспорту.

Результати вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Введення в експлуатацію

Після завершення будівельних робіт обов’язковим етапом є офіційне введення об’єкта в експлуатацію. Правовий режим залежить від класу наслідків, і саме він визначає порядок оформлення документів:

• СС1 – подання декларації про готовність.
• СС2/СС3 – отримання сертифікату готовності. Для цього формується Акт готовності, який підписують замовник, підрядники, проєктувальники та нагляд.

Як здійснити приєднання сонячної станції та продаж виробленої електроенергії?

Фінальним етапом запуску сонячної електростанції є її інтеграція до енергетичної системи та організація продажу виробленої електроенергії. Саме на цьому етапі інвестори стикаються з найбільшою кількістю практичних питань: від технічних умов підключення до вибору моделі реалізації електроенергії: через аукціони чи прямі договори купівлі-продажу електричної енергії. Для фізичних осіб, які встановлюють домашні СЕС потужністю до 50 кВт, порядок приєднання та оформлення документів має спрощений характер і передбачає:

Для фізичних осіб (домашні СЕС до 50 кВт):

Для власників приватних будинків чи невеликих господарств законодавство встановлює спрощену процедуру введення сонячної електростанції в експлуатацію. Вона дає змогу підключити станцію до мережі оператора системи розподілу та продавати надлишок виробленої електроенергії. Ключовим аспектом є дотримання технічних вимог ОСР і своєчасне оформлення договорів. Практично цей процес складається з таких кроків:

• договір приєднання до ОСР;
• встановлення вузла обліку;
• подання заяви на підключення до «зеленого тарифу»;
• укладення договору купівлі-продажу за зеленим тарифом;

Для юридичних осіб та великих СЕС:

Для великих сонячних електростанцій та юридичних осіб законодавство передбачає додаткові вимоги, спрямовані на забезпечення стабільності роботи енергосистеми та прозорість господарської діяльності. Невиконання цих вимог унеможливлює введення станції в комерційну експлуатацію та може призвести до санкцій з боку НКРЕКП або оператора системи розподілу. У такому випадку, крім базового пакета документів, необхідно підготувати й оформити:

• договір приєднання;
• вузол обліку за вимогами ОСР;
• сертифікати відповідності обладнання;
• ліцензія на виробництво електроенергії (якщо перевищено порогову потужність, визначену НКРЕКП);
• договори з ПрАТ “НЕК “УКРЕНЕРГО”, які є обов’язковими для участі на ринку (договір про надання послуг з передачі електричної енергії, договір про врегулювання небалансів, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління).
• договори на розподіл та купівлю-продаж електроенергії.

Важливо: нових договорів «зеленого тарифу» не укладають. Для нових станцій застосовуються аукціони або прямі договори купівлі-продажу електроенергії з покупцями.

Ризики та помилки інвесторів у сфері сонячної енергетики

Попри чітко встановлений законом алгоритм, практика реалізації проєктів сонячних електростанцій показує: інвестори та замовники нерідко стикаються з труднощами, що виникають через формальні недоліки у документах, неправильне тлумачення норм або ігнорування обов’язкових процедур. Такі прорахунки не лише затримують реалізацію проєкту, а й можуть призвести до відмови у введенні об’єкта в експлуатацію чи навіть до судових спорів із державними органами та контрагентами. Найчастіше зустрічаються такі ризики та помилки інвесторів:

1. Неправильне цільове призначення ділянки → відмова у видачі МУО.
2. Ігнорування вимоги ОВД → неможливість введення в експлуатацію.
3. Відсутність або неналежний технагляд → штрафи та відмова у сертифікаті готовності.
4. Використання обладнання без сертифікатів → проблеми при приєднанні до мереж.
5. Невчасне укладення договорів з ОСР та ОСП (УКРЕНЕРГО)→ затримка введення станції в комерційну експлуатацію.

Будівництво наземної сонячної електростанції — це комплексна процедура, що включає земельні, містобудівні, будівельні та енергетичні аспекти. Помилка на будь-якому етапі здатна заблокувати весь проєкт або призвести до судових спорів.

Команда Fedotov & Partners має практичний досвід супроводу таких проєктів – від аналізу земельних питань та отримання дозвільної документації до представництва в судах у спорах з контролюючими органами чи контрагентами.

Рекомендація: розпочинаючи проєкт у 2025 році, залучайте юристів на етапі планування – це зекономить час і гроші та дозволить уникнути критичних ризиків.