Як стягнути заборгованість із гарантованого покупця за «зеленим» тарифом

Автор статті

КЕРУЮЧИЙ ПАРТНЕР, АДВОКАТ

МАКСИМ ФЕДОТОВ

Виробники електроенергії з відновлюваних джерел уже кілька років стикаються з систематичними затримками у розрахунках із боку Державного підприємства «Гарантований покупець». Проблема неплатежів, яка виникла ще до 2020 року, з початком повномасштабної війни лише загострилася.

За даними, оприлюдненими на офіційному сайті Гарантованого покупця, станом на 18 січня 2024 року було виплачено лише 55,3 % заборгованості за 2022 рік та 60,05 % за 2023 рік, а борг НЕК «Укренерго» перед підприємством перевищив 31,5 млрд грн (джерело).

Команда Fedotov & Partners, спираючись на багаторічний досвід у сфері енергетичного права, підготувала цю статтю для виробників ВДЕ та інвесторів. Ми узагальнили найсвіжішу судову практику Верховного Суду та апеляційних судів станом на 2025 рік і поділилися практичними порадами, як ефективно стягувати заборгованість із Гарантованого покупця.

Чи звільняє борг НЕК «Укренерго» Гарантованого покупця від розрахунків?

Одним із головних аргументів Гарантованого покупця у судах є посилання на затримку перерахувань від НЕК «Укренерго». Логіка проста: якщо немає надходжень, то немає й можливості виконувати зобов’язання перед виробниками.

Проте Верховний Суд ще у постанові від 01.09.2021 у справі № 910/13034/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99425774 ) відкинув такі доводи. Суд зазначив, що невиконання НЕК «Укренерго» своїх обов’язків не може бути підставою для звільнення Гарантованого покупця від виконання договорів з виробниками. Іншими словами, наявність боргового ланцюга не знімає обов’язку виконати грошове зобов’язання.

Ця правова позиція залишається актуальною і в 2025 році, і суди продовжують застосовувати її у аналогічних спорах.

Чи може Гарантований покупець уникнути остаточних розрахунків за Порядком № 641?

Ключовим документом для регулювання взаємовідносин є Порядок розрахунків на ринку електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019.. Постанова НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 затверджує Порядок купівлі електроенергії за «зеленим» тарифом, який визначає механізм взаємодії між Гарантованим покупцем і виробниками з ВДЕ: порядок укладення договорів, подання та погодження актів купівлі-продажу, формування кошторису, проведення авансових і остаточних розрахунків, а також правила коригування обсягів та оплат.

У період воєнного стану Гарантований покупець намагався доводити, що накази Міненергетики № 140 (28.03.2022) та № 206 (15.06.2022) дозволяють обмежувати виплати у відсотковому співвідношенні. Суди нижчих інстанцій певний час підтримували ці аргументи, але Верховний Суд поставив крапку:

Постанова ВС від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 прямо визначила, що накази не змінюють обов’язку провести повний розрахунок. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117847938)
У постанові від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118393334) та у рішенні об’єднаної палати КГС ВС у справі № 910/4439/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120065336) суд повторив цю позицію, наголосивши: часткові виплати — лише тимчасовий інструмент, але остаточний розрахунок має бути обов’язково.

Таким чином, станом на 2025 рік судова практика однозначна: накази Міненергетики не скасовують обов’язку повної оплати.

Чи звільняє воєнний стан Гарантованого покупця від розрахунків за «зеленим» тарифом?

З початку війни Гарантований покупець регулярно посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким загалом підтверджено, що військова агресія РФ є форс-мажором. Однак це посилання не витримує судової перевірки.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111972413) підкреслив, що цей лист носить інформаційний характер і не замінює сертифікат. А у справі № 912/750/22 (постанова від 07.06.2023) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111457121) суд зазначив, що лише сертифікат ТПП, виданий за зверненням конкретної компанії, у сукупності із іншими доказами може підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між війною та неможливість виконання договору.

Отже, загальний лист не є підставою для звільнення від грошових зобов’язань. Це означає, що виробники можуть успішно відбивати подібні заперечення у судах.

Чи можна стягнути 3 % річних та інфляційні втрати з Гарантованого покупця?

Після початку війни НКРЕКП ухвалила постанову № 332 від 25.02.2022, (https://www.nerc.gov.ua/decisions/rishennya-nkrekp-za-25-lyutogo-2022-roku )якою зупинила нарахування та стягнення штрафних санкцій на період воєнного стану та 30 днів після його завершення. Документ набрав чинності 26.04.2022.

Практика Верховного Суду розмежувала два періоди:

до 26.04.2022 — штрафи та пеня можуть стягуватись;
після цієї дати — застосовується мораторій.

Цю позицію Верховний Суд підтвердив у низці справ 2024 року (зокрема, № 908/818/22, № 908/815/22, № 908/816/22, № 908/817/22, № 910/4264/22). Суди виходять із того, що дія постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 поширюється виключно на період воєнного стану та 30 днів після його припинення, але не охоплює прострочення, яке виникло раніше. Відтак, виробники мають право стягувати штрафні санкції за «довоєнні» порушення, але не можуть вимагати їх нарахування у пізніший період.

Покроковий алгоритм стягнення боргу за «зеленим» тарифом

Першим кроком має стати інвентаризація заборгованості. Необхідно зібрати всі акти купівлі-продажу, банківські виписки. Це дозволить правильно визначити момент настання обов’язку здійснити остаточний розрахунок.

Другим етапом є формування вимог: до основної суми боргу додаються 3 % річних та інфляційні втрати, а за потреби — пеня та штрафи, якщо прострочення мало місце до 26 квітня 2022 року.

Третій крок: претензійна робота. Виробник має направити Гарантованому покупцю письмову вимогу із зазначенням підстав і точних сум. У більшості випадків ця стадія не приносить результату, але вона важлива для підтвердження досудового врегулювання.

Четвертий крок: позов до господарського суду. У позові варто робити акцент на прямих нормах Порядку № 641 та усталеній практиці Верховного Суду.

Фінальним етапом є виконання рішення: відкриття виконавчого провадження та арешт рахунків боржника.

Судова практика та ключові орієнтири у спорах за «зеленим» тарифом

За останні роки Верховний Суд і апеляційні інстанції виробили сталі підходи до вирішення спорів між виробниками «зеленої» електроенергії та Гарантованим покупцем. Йдеться не лише про питання боргів, а й про застосування наказів Міненергетики, можливість стягнення штрафних санкцій під час воєнного стану, а також компенсацій у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат.

Аналіз судової практики 2023–2025 років дозволяє стверджувати: позиція Верховного Суду є сталою та однозначною. Гарантований покупець не має жодних правових підстав відмовлятися від остаточних розрахунків.

Борг НЕК «Укренерго», накази Міненергетики та навіть воєнний стан не є виправданням для затримки платежів. Виробники ВДЕ мають право стягувати основний борг, 3 % річних та інфляційні втрати, а також штрафи й пеню за періоди до квітня 2022 року.

Тому звернення до суду сьогодні є не просто варіантом, а єдиним дієвим способом відновити порушені права.