Податкові особливості енергетичного сектору: актуальні зміни та юридичні коментарі

Енергетичний сектор відіграє системо утворюючу роль в економіці України, забезпечуючи безперервність роботи промисловості, об’єктів критичної інфраструктури та житлового фонду, зокрема в умовах воєнного стану. Сектор залишається пріоритетним як для державної політики, так і для внутрішніх і зовнішніх інвесторів — на тлі лібералізації ринку, розвитку ВДЕ, тарифної реформи та загроз енергетичній безпеці.

У 2023–2024 роках відбулися значні зміни у податковому регулюванні, які впливають на компанії, що здійснюють генерацію, трейдинг, постачання електроенергії й газу. Серед ключових нововведень — оновлення підходів до трансфертного ціноутворення, а також зростання податкового навантаження через воєнні збори та спеціальні бюджетні ініціативи.

Таке середовище вимагає від бізнесу не лише своєчасної адаптації до змін, але й вчасного реагування на податкові ризики — включаючи перевірки, зупинку реєстрації податкових накладних, донарахування зобов’язань або накладення штрафів.

Юридична команда Fedotov & Partners має практичний досвід у супроводі енергетичних компаній у податкових питаннях: від структурування операцій до представництва в спорах з ДПС. Ми розробляємо стратегії, що враховують галузеву специфіку, міжнародні стандарти оподаткування та практику правозастосування у сфері енергетики.

Метою цієї публікації є надання актуального юридичного аналізу змін у податковому регулюванні у 2024–2025 роках та їх впливу на різні категорії учасників енергетичного ринку включаючи компанії з генерації, постачання, трейдингу електроенергії й газу, а також інвесторів у сфері ВДЕ. У статті розглянуто практичні аспекти адаптації до нових норм, інструменти мінімізації податкових ризиків і шляхи підтримання фінансової стабільності бізнесу в умовах посилення регуляторного навантаження.

Актуальні податкові зміни у 2024–2025 роках

У 2024–2025 роках податкове регулювання в енергетичному секторі зазнало оновлень, що впливають на функціонування бізнес-моделей учасників ринку. На тлі воєнного стану, потреби у фінансуванні оборонних програм, а також поступової гармонізації з нормами ЄС, спостерігається підвищене податкове навантаження та деталізація вимог до окремих категорій платників податків.

1. Виробники з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)

Актуальні аспекти:

– Застосування механізму прискореної амортизації (ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до обладнання для ВДЕ залишається неоднозначним з точки зору бухгалтерського обліку та податкової практики. Враховуючи відсутність суттєвих змін у відповідній нормі з 2020 року, суб’єктам господарювання рекомендується індивідуально оцінювати допустимість використання такого підходу в конкретному кейсі.

– У практиці податкового контролю з боку Державної податкової служби посилилася увага до операцій, які можуть мати ознаки контрольованих відповідно до ст. 39 ПКУ. Це особливо актуально для структур із пов’язаними нерезидентами.

– Законом України “Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування” (№ 3853‑IX) від 16.07.2024 р. були  внесені зміни до Податкового кодексу, які передбачили (продовжили) звільнення від сплати ПДВ і ввізного мита для імпорту енергетичного обладнання (електрогенератори, турбіни, інвертори, сонячні панелі, акумулятори тощо) на період дії воєнного стану, але не більше, ніж до 1 січня 2026 року.

Рекомендація: компаніям, що здійснюють виробництво електроенергії з ВДЕ, доцільно здійснити податковий аудит структур фінансування, імпорту обладнання, а також актуалізувати документацію з трансфертного ціноутворення. Особливу увагу слід приділити підкріпленню ринковості внутрішньогрупових транзакцій та відповідності вимогам податкової звітності.

2. Трейдери та постачальники електроенергії та газу

2. Трейдинг, постачання, імпорт/експорт

Актуальні аспекти:

– У сфері внутрішніх операцій з купівлі-продажу електроенергії та газу зберігається загальна ставка ПДВ у розмірі 20% (ст. 193 ПКУ). Разом із тим, у практиці податкового адміністрування зросла кількість випадків призупинення реєстрації податкових накладних — зокрема через відсутність належного документального підтвердження фактичного постачання або розбіжності у товарному кодуванні.

– При імпорті електроенергії та газу підвищено увагу контролюючих органів до обґрунтованості митної вартості, реальності контрактних умов та підтвердження поставок. Це особливо актуально в умовах валютного контролю та коливань біржових цін. Доволі часто на практиці виникають ситуації, при яких орган митного оформлення вимагає від імпортерів електричної енергії надавати розширені пояснення щодо методик формування ціни на електричну енергію, відповідно до міжнародних контрактів. Враховуючи, що більшість імпортних контрактів з контрагентами з країн ЄС укладаються за рамковими фреймворками EFET та містять доволі складні формули визначення ціни за МВт - питання надання обґрунтованих пояснень та розшифровок формул - стають доволі актуальними серед Українських компаній.

– Податок на прибуток: розширено підхід до визначення контрольованих операцій (трансфертне ціноутворення) (ст. 39 ПКУ), зокрема у випадках, коли між суб’єктами існує фактичний економічний зв’язок, навіть без формального володіння часткою у статутному капіталі. Це створює нові зобов’язання щодо обґрунтування ринкових цін у внутрішньогрупових транзакціях.

Рекомендація: учасникам ринку (виробникам, трейдерам, постачальникам, імпортерам) варто забезпечити належну якість первинних документів, контрактів і цінових підтверджень для уникнення податкових ризиків. Окремо слід оновити документацію з трансфертного ціноутворення відповідно до фактичного характеру операцій і галузевих особливостей.

3. Податок на додану вартість, податок на прибуток: галузеві особливості

ПДВ. Для операцій з постачання електроенергії застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, відповідно до п. 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Зобов’язання виникають на дату зарахування коштів від покупця. Такий підхід вимагає підвищеної уваги до підтвердження надходжень та узгодження умов оплати в договорах.

Слід мати на увазі, що норма ПКУ (пункт 44 підрозділу 2 розділу XX), яка встановлює касовий метод розрахунку має тимчасовий характер та діє до 01 січня 2026 року. Таким чином, учасникам оптового енергетичного ринку слід тримати “руку на пульсі” щодо цієї норми законодавства та відстежувати зміни, що пов’язані з режимом оподаткування операцій на оптових енергетичних ринках та щодо постачання енергоресурсів.

Податок на прибуток та штрафні санкції. Окремо слід звернути увагу на обчислення бази оподаткування податку на прибуток в тій ситуації, коли постачальник/трейдер або виробник електричної енергії, що є високодохідним підприємством - сплачує штрафні санкції на користь контрагентів, які НЕ є платниками податку на прибуток. У такому разі, відповідно до статті  140 ПКУ - платник штрафних санкцій повинен враховувати суму таких оплачених санкцій, як базу оподаткування податком на прибуток.

‍
Рекомендація: перед укладанням договорів слід проводити належну юридичну перевірку контрагента на предмет ознак ризиковості, а також отримання документів, що підтверджують податковий статус контрагента для того, щоб у майбутньому уникнути помилок при обчисленні бази оподаткування податком на прибуток тощо.

Наш кейс: 

РОЗБЛОКУВАЛИ ПОДАТКОВУ НАКЛАДНУ НА СУМУ 612 000 ГРН, РЕЄСТРАЦІЯ ЯКОЇ БУЛА ЗУПИНЕНА

4. Вплив воєнного стану на податкову політику для енергетичного сектору

Запровадження тимчасових фіскальних заходів. З 01.12.2024 р. на період воєнного стану діє обов’язковий військовий збір у розмірі 5%). Посилення податкового контролю. В умовах воєнного стану активізовано документальні перевірки, зокрема щодо великих платників податків, підприємств стратегічного значення та суб’єктів, що працюють у галузях, які пов’язані з критичною інфраструктурою. Розширено перелік підстав для включення до планів-графіків контролюючих органів, зменшено періоди "імунітету" після попередніх перевірок.

Рекомендація: енергетичним компаніям доцільно провести внутрішню податкову діагностику (tax risk assessment), зосередивши увагу на:
– документальному підтвердженні операцій з  ПДВ, зокрема в ланцюгах з відтермінованою оплатою;
– документального підтвердження операцій з платниками єдиного податку та фізичними особами;
– оцінці ризиків донарахування з боку ДПС у зв’язку з транскордонними операціями.

Юридичний аналіз і наслідки для учасників енергетичного ринку

Зміни в податковому законодавстві у 2024–2025 роках не є точковими — вони формують нову нормативну рамку для функціонування енергетичних компаній. Ігнорування їхньої юридичної природи або несвоєчасна адаптація до нових вимог створює суттєві фінансові та регуляторні ризики для учасників ринку.

1. Вплив на структуру угод та фінансове планування

Зміни в податковому регулюванні: нові підходи до контрольованих операцій, коригування правил амортизації, доволі висока увага органів контролю до операцій з платниками єдиного податку — можуть вимагати перегляду комерційних умов і адаптації структури договірних зобов’язань.

Рекомендація: під час укладення або оновлення договорів купівлі-продажу електроенергії (PPA), EPC-контрактів чи фінансових угод із банками, фондами або донорами доцільно залучити податкового радника для оцінки потенційних фіскальних наслідків та запобігання прихованим податковим ризикам.

2. Посилення відповідальності за податкове адміністрування

У 2024–2025 роках спостерігається підвищення фіскального тиску з боку контролюючих органів, зокрема активне застосування наступних норм Податкового кодексу України:

• п. 140.5.4 ПКУ — як підстава для виключення витрат за операціями з нерезидентами, що не мають належного економічного обґрунтування;
• п. 198.6 ПКУ — для коригування податкового кредиту за операціями, які мають ознаки «технічних» або безтоварних операцій;
• ст. 39 ПКУ — як правове підґрунтя для перевірки внутрішньогрупових трансакцій при імпорті-експорті енергоресурсів (трансфертне ціноутворення).

Юридичні наслідки:

• збільшення бази оподаткування податком на прибуток;
• застосування штрафних санкцій — 25%, 50% або 75% від суми заниження податкових зобов’язань;
• притягнення до кримінальної відповідальності за ознаками ухилення від сплати податків (ст. 212 Кримінального кодексу України).

Рекомендація: сформуйте актуальний податковий файл для кожної ключової операції. Він має містити належним чином оформлені договори, акти приймання-передачі, платіжні документи, технічні специфікації (наприклад, паспорти обладнання, формули ціноутворення тощо), а також супровідне листування з контрагентами, що підтверджує реальність господарських операцій.

Корисна стаття:  Кому з Українських учасників оптових енергетичних ринків необхідно призначати представників в ЄС ?

Податкове планування в енергетиці та практичні рекомендації адвоката

В умовах частих змін податкового законодавства та посилення фіскального контролю, ефективне податкове планування є необхідною умовою стабільної роботи енергетичних компаній. Належним чином обґрунтована податкова стратегія сприяє зниженню ризику донарахувань і фінансових санкцій, а також формує прозору та передбачувану модель взаємодії з фінансовими установами, інвесторами та контролюючими органами.

1. Адаптація договірної бази до змін у податковому законодавстві

Більшість енергетичних компаній застосовують типові форми договорів на купівлю-продаж електроенергії, природного газу, виконання підрядних робіт (у тому числі EPC), фінансування тощо. Водночас, не всі контракти адаптовані до останніх змін податкового законодавства, що може створити ризики в частині виконання податкових зобов’язань.

Рекомендації:

• У договорі доцільно передбачити положення про коригування вартості товару/послуги у випадку зміни податкових ставок або обсягу податкового навантаження (так зване tax gross-up clause).
• При імпорті товарів (обладнання, енергетичних ресурсів) слід забезпечити повний пакет первинних документів — інвойси, сертифікати походження, технічну документацію — для належного обґрунтування митної вартості та формування податкового кредиту відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України.
• У контрактах із підрядниками бажано включити положення про відповідальність за податкові наслідки, зокрема — у разі встановлення фіктивності операцій під час податкових перевірок.

2. Стратегічне планування з урахуванням тонкої капіталізації

Тонка капіталізація - це ситуація, коли компанія фінансує свою діяльність в основному за рахунок позикових коштів, а не за рахунок власного капіталу.

Відповідно до п. 140.2 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які отримують фінансування від пов’язаних нерезидентів, зобов’язані дотримуватись обмежень щодо включення процентів за такими позиками до складу витрат. Якщо співвідношення суми боргових зобов’язань до власного капіталу перевищує коефіцієнт 3,5, сума процентів, що перевищує встановлений ліміт, не підлягає врахуванню при визначенні об’єкта оподаткування.

Рекомендації:

• Здійснювати щорічний податковий аналіз боргового навантаження з урахуванням положень п. 140.2 ПКУ та, у разі необхідності, проводити реструктуризацію фінансування для приведення структури у відповідність до встановлених норм.
• Забезпечити наявність документального підтвердження ринковості умов фінансування: обґрунтована процентна ставка, строковість, графік обслуговування боргу, забезпечення тощо.
• Укладати договори позики у відповідності до вимог податкового та валютного законодавства, з можливістю супровідної юридичної оцінки щодо податкових наслідків.

3. Роль юридичного супроводу

На практиці ефективне податкове планування в енергетичному секторі передбачає взаємодію юридичного, фінансового та технічного блоків компанії. Саме юридичний радник забезпечує податкову комплаєнс-стратегію (tax compliance), готує податкові висновки, супроводжує перевірки та представляє компанію у спорах з контролюючими органами.

Юридична команда Fedotov & Partners:

• Розробляє структури володіння та фінансування енергетичних проєктів з урахуванням податкових наслідків;
• Супроводжує податкові перевірки, здійснює захист інтересів клієнтів у досудових процедурах та судах;
• Проводить юридичний аудит договорів і моделей взаємодії з нерезидентами.

Податкова складова діяльності енергетичних компаній у 2024–2025 роках трансформувалась у ключовий стратегічний чинник. Виробники з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), трейдери, постачальники, оператори систем розподілу працюють в умовах інтенсивних змін законодавства, підвищеного фіскального навантаження та посиленого контролю з боку податкових і митних органів.

Ігнорування податкових ризиків може призвести до:

• значних фінансових втрат;
• блокування операцій;
• зниження рівня інвестиційної довіри.

Станом на сьогодні податкова відповідність (tax compliance) потребує не лише своєчасної сплати податків, а й юридичного захисту структури бізнесу, коректного оформлення договірної документації, адаптації до змін у режимах ПДВ, акцизу, трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та правил КІК.

У цьому контексті проактивний юридичний супровід — це обов’язкова складова захисту активів, договірних прав та підтримки інвестиційної привабливості. Комплексна податкова стратегія є не лише інструментом управління ризиками, а й джерелом конкурентних переваг для компанії в енергетичному секторі.

Fedotov & Partners

Юридична фірма Fedotov & Partners має багаторічний досвід юридичного супроводу компаній енергетичного сектору від девелоперів ВДЕ до трейдерів електроенергії та газу.

Ми надаємо:

• комплексний юридичний аудит податкових ризиків з урахуванням галузевої специфіки;
• структурування трансакцій відповідно до вимог Податкового кодексу України та міжнародного податкового регулювання;
• захист інтересів компаній у процесі податкових перевірок та під час податкових спорів;
• супровід проєктів з міжнародним фінансуванням, включаючи роботу з іноземними структурами та донорами.

Ми працюємо на перетині енергетики, права та фінансів, фокусуючись на реальних інструментах захисту бізнесу, а не формальних висновках. Кожне надане нами рішення — це практичний інструмент для зниження ризиків та посилення юридичної позиції клієнта.

Готові допомогти вашій компанії адаптуватися до податкових змін, знизити фіскальні ризики та вибудувати ефективну структуру оподаткування.

‍

‍