M&A У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ: ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ТА РИЗИКИ ВІД FEDOTOV & PARTNERS

За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2024 році глобальні інвестиції у сферу відновлюваної енергетики вперше перевищили 2 трильйони доларів США. Близько третини таких інвестицій реалізуються через угоди зі злиття та поглинання активів. Український енергетичний сектор, незважаючи на безпекові ризики, зберігає інтерес з боку стратегічних та фінансових інвесторів. Протягом 2023–2024 років було публічно оголошено про щонайменше 12 таких угод у сфері відновлюваної енергетики та об'єктів енергетичної інфраструктури.
‍

Однак за позитивною динамікою стоїть складний правовий ландшафт. Найбільш типові юридичні виклики охоплюють:

1. обмеження у сфері земельних прав (від обмеженого цільового призначення до обтяжень в ДЗК);
2. дозвільні та ліцензійні ризики (у тому числі, з боку Держенергонагляду та НКРЕКП);
3. нестабільність умов договорів купівлі-продажу електроенергії (PPA) та балансуючих договорів;
4. валютні обмеження на виведення коштів та транскордонні розрахунки;
5. зміни у регуляторному середовищі або впровадження форс-мажорних режимів.

‍

Успішна реалізація таких транзакцій неможлива без комплексного правового супроводу з урахуванням специфіки енергетичного регулювання.

‍

Юридична команда Fedotov & Partners має глибоку спеціалізацію у сфері енергетики, інфраструктурних проектів та супроводу інвестицій. Ми надаємо підтримку інвесторам на всіх етапах трансакції  від перевірки активу, структурування угоди, погодження регуляторних умов до її завершення та постконтрактного супроводу.

‍

У цьому матеріалі ми розглядаємо ключові правові аспекти угод зі злиття та поглинання  у сфері енергетики, а також надаємо практичні орієнтири для мінімізації юридичних ризиків.

‍

Типові сценарії M&A в енергетиці

Угоди зі злиття та поглинання  у сфері енергетики мають низку специфічних особливостей, зумовлених поєднанням технічного характеру активів (відновлювані джерела енергії, трейдинг, постачання, об'єкти класичної генерації) та особливостей секторального регулювання.

У цьому розділі розглядаються найбільш поширені сценарії реалізації M&A-угод у межах українських та транскордонних проектів, а також супутні юридичні чинники, що впливають на їх структурування та виконання.

‍

1. Злиття енергетичних компаній: синергія генерації та трейдингу/постачанням

Угоди між компаніями, що здійснюють виробництво електричної енергії, та суб’єктами, які провадять діяльність з її постачання або трейдингу, можуть слугувати інструментом вертикальної інтеграції. Такий підхід забезпечує консолідацію операцій на різних сегментах ринку електроенергії та потенційно зменшує регуляторні та цінові ризики.

У контексті лібералізованої моделі ринку електроенергії в Україні, подібні структури вимагають належної правової оцінки з урахуванням вимог щодо ліцензування, прозорості операцій та антимонопольного регулювання.

‍

Корисна стаття:

ЛІМІТ ЗМІНИ ЦІНИ 10% У ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЛЯХ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ: ЧИ ДІЄ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ?

‍

Під час правової перевірки (Due Diligence) в енергетичних проектах рекомендується окремо оцінювати:

1. дотримання трейдером або постачальником ліцензійних умов, зокрема щодо структури власності, кадрових вимог і подання звітності до НКРЕКП.
2. наявність простроченої або поточної заборгованості перед оператором системи передачі або ринку за небаланси;
3. строк дії договору про купівлю-продаж електроенергії за "зеленим" тарифом (PPA), а також наявність угоди про гарантований викуп, її змін, пролонгацій або можливих підстав для дострокового припинення.

2. Купівля проектів ВДЕ на стадії "shovel-ready"

Проекти на стадії повної підготовки до будівництва (тобто з формалізованим пакетом дозвільної документації) становлять окрему категорію активів для потенційного придбання. Йдеться про об’єкти, щодо яких вже оформлено право користування земельною ділянкою, розроблено проектну документацію, отримано технічні умови на приєднання до мереж та інші необхідні дозволи.

Такі активи зазвичай становлять інтерес для інвесторів, які прагнуть уникнути етапу первинного планування та зменшити регуляторну невизначеність, пов’язану з проходженням дозвільних процедур.

‍

Порада:  Перевірте:

1. дійсність і строк дії техумов;
2. наявність сервітутів/емфітевзису на під’їзні шляхи;
3. чинність дозволів на будівництво (особливо у випадку пауз у реалізації проекту).

3. Поглинання енергетичних активів в умовах переходу до "зеленого" курсу

У зв’язку з поступовим впровадженням стратегії декарбонізації, частина компаній, що здійснюють діяльність у секторі теплової генерації (зокрема на вугіллі), здійснюють продаж активів або реструктуризацію корпоративної структури. Додатковим фактором тиску виступає посилення екологічного регулювання, зокрема очікуване повноцінне застосування механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) Європейським Союзом у відношенні до імпорту з України.

У таких умовах підвищується інтерес до структурованих угод зі злиття та поглинання, які передбачають перехід енергетичних активів до суб’єктів, орієнтованих на відновлювану генерацію або модернізовані джерела постачання.

Перед укладенням угоди доцільно провести правовий аналіз наслідків трансформації енергетичного активу для:

1. дотримання балансових зобов’язань щодо виробництва, постачання або трейдингу електроенергії (з урахуванням умов договорів з оператором системи передачі/розподілу);
2. відповідності критеріям для залучення цільового ("зеленого") фінансування відповідно до принципів ЄС або вимог кредиторів;
3. виконання зобов’язань за чинними договорами постачання, включаючи можливі штрафні санкції або обмеження на відступлення прав і обов’язків за контрактами.

4. Joint Ventures vs. Поглинання: особливості структурування

У ряді випадків інвестори обирають створення спільного підприємства (joint venture) замість повного придбання корпоративних прав на енергетичний актив. Такий підхід може забезпечити:

1. спільне розподілення операційних та регуляторних ризиків;
2. збереження управлінської та технічної експертизи локального партнера;
3. гнучкість у структурі фінансування та потенційне зниження обмежень, пов’язаних з валютним регулюванням і репатріацією капіталу.

‍

Порада:

Перед підписанням корпоративної угоди у форматі JV рекомендуємо проаналізувати:

1. положення про вихід учасника зі складу товариства (зокрема порядок викупу частки, механізм put/call опціонів);
2. структуру органів управління та порядок прийняття рішень (включаючи право вето, кворум, компетенцію загальних зборів);
3. умови контролю за використанням спільного фінансування, у тому числі права доступу до звітності, порядок погодження бюджету та укладення значних правочинів.

Порівняння типових сценаріїв M&A у сфері енергетики

У рамках M&A-структур у сфері енергетики в Україні найбільш поширеними залишаються три сценарії: вертикальна інтеграція (генерація + трейдинг/постачання), придбання проектів на стадії повної готовності до будівництва (shovel-ready) та створення спільних підприємств. Кожен із підходів має як переваги, так і притаманні юридичні ризики.

1. Інтеграція генерації з трейдингом або постачанням. Цей сценарій дозволяє об’єднати виробництво та реалізацію електроенергії в єдиному корпоративному контурі, що забезпечує більшу гнучкість в операційній моделі та контроль над маржинальністю.

Юридичні ризики: потреба в дотриманні ліцензійних умов у кількох сегментах ринку (виробництво, трейдинг, постачання), а також імовірність регуляторних перевірок.

Рекомендації: провести аудит виконання зобов’язань на ринку “на добу наперед” (РДН) і балансуючому ринку, перевірити договірну базу з контрагентами та наявність претензій.

‍

2. Придбання проектів на стадії повної готовності до будівництва. Інвестори часто обирають такі активи через зменшений часовий горизонт до реалізації проекту та більшу передбачуваність з точки зору погоджень і дозвільної документації.

Юридичні ризики: ризик втрати технічних умов на приєднання, наявність обмежень щодо використання земельної ділянки або обтяжень у реєстрі.
Рекомендації: повне юридичне дослідження (legal due diligence) з акцентом на документи щодо землекористування, дозволи на будівництво, забезпечення доступу (сервітут, відведення, під’їзні шляхи).

‍

3. Створення спільного підприємства (Joint Venture). Такий формат дозволяє розподілити інвестиційне навантаження, скористатися локальною експертизою партнера та оптимізувати податкову і регуляторну структуру транзакції.

Юридичні ризики: можливість виникнення корпоративного конфлікту, складнощі з прийняттям рішень, непропорційність участі в капіталі й контролі.
Рекомендації: передбачити чіткі умови виходу (включно з опціонами), встановити механізми корпоративного управління, які враховують обсяг участі в інвестиціях, прибутках і контролі, а також обмежити ризик блокування рішень.

‍

Що перевіряти з юридичної точки зору під час M&A-угоди?

Угоди зі злиття та поглинання у сфері енергетики потребують комплексного юридичного аналізу, який охоплює регуляторні вимоги, умови ліцензування, питання користування земельними ділянками та специфіку функціонування на енергетичних ринках.

Недостатня правова підготовка на ранніх етапах структурування може призвести до спорів, зупинки проекту або втрати інвестиційної привабливості активу після завершення угоди.

1. Due Diligence: повна перевірка — половина успіху

Правовий аудит (Legal Due Diligence) є ключовим етапом у підготовці будь-якої угоди зі злиття або поглинання. У контексті енергетичних проектів він має бути розширений до аналізу специфічних блоків, що включають:

1. Дозвільна та ліцензійна документація. Перевірка наявності ліцензій та дозволів, строків їх дії, відповідності фактичній господарській діяльності та умовам регуляторних органів (зокрема НКРЕКП).
2. Договірна база щодо електроенергії. Оцінка чинних договорів: договорів за "зеленим" тарифом (PPA), інших двосторонніх контрактів на купівлю-продаж електроенергії, договорів з гарантованим покупцем, трейдерами або операторами систем.
3. Земельні аспекти. Аналіз правових підстав користування земельною ділянкою (оренда, суперфіцій, постійне користування), наявність сервітутів, цільове призначення, обмеження та обтяження згідно з даними ДЗК та реєстрів.
4. Об’єкти енергетичної інфраструктури. Перевірка документів про введення в експлуатацію, технічних умов на приєднання, відповідність технічним стандартам, наявність сертифікатів готовності та технічних паспортів.

 Оцінюйте актив не лише з юридичної точки зору, а й з погляду подальшої експлуатаційної придатності.

2. Регуляторні обмеження та дозволи: НКРЕКП, АМКУ, ОВД

Енергетичний сектор в Україні характеризується високим ступенем нормативного регулювання. Укладення угоди про придбання енергетичного активу або контрольного пакета корпоративних прав може вимагати попереднього погодження або повідомлення відповідних державних органів. Залежно від структури активу та умов угоди, слід враховувати такі аспекти:

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП): у випадку зміни структури контролю в ліцензованому суб’єкті господарювання, може бути необхідне подання повідомлення або погодження змін відповідно до умов ліцензії.
2. Антимонопольний комітет України (АМКУ): у разі досягнення порогів, визначених Законом України «Про захист економічної конкуренції», необхідно отримати попередній дозвіл на концентрацію.
3. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України / Державна екологічна інспекція: якщо діяльність об’єкта підлягає обов’язковій процедурі оцінки впливу на довкілля (ОВД), зміна контролю або планування нового етапу реалізації може потребувати оновлення документації чи подання нових заяв.

3. PPA / Pre-PPA / "зелений" тариф: перевірка фінансових гарантій

У проектах відновлюваної енергетики (ВДЕ) одним із ключових активів є договір купівлі-продажу електроенергії за "зеленим" тарифом (Power Purchase Agreement, PPA), укладений із ДП «Гарантований покупець».

У рамках правового аудиту важливо перевірити:

1. чинність договору та наявність усіх додатків і погоджень;
2. відповідність оформлення договору та супровідної технічної документації вимогам НКРЕКП та ДП «Гарантований покупець»;
3. відсутність істотних порушень договірних зобов’язань з боку виробника електроенергії (наприклад, перевищення обсягів, невиконання графіків) або з боку покупця (затримки з оплатою, штрафні санкції);
4. наявність документального підтвердження реєстрації електроустановки у відповідних реєстрах.

‍

Порада: Аналізуйте:

1. чи не перевищено заявлену потужність;
2. чи немає спорів щодо розрахунків;
3. чи має проект історію технічних обмежень (curtailment)

‍

4. Земельні аспекти: "підводні камені" у деталях

Земельна ділянка є одним із ключових правових елементів реалізації будь-якого енергетичного проекту. Юридичний аудит у цій сфері має виявити такі типові ризики:

1. договори оренди, що містять обмеження щодо виду дозволеного використання, передання прав або встановлення об’єктів інфраструктури, а також випадки укладення договорів без належної державної реєстрації;
2. відсутність зареєстрованих сервітутів для забезпечення доступу до об’єкта, прокладання кабельних ліній, під’їзду техніки або обслуговування обладнання;
3. використання тимчасових або неповноцінних правових механізмів на етапі передпроектної підготовки, зокрема договорів з розмитим предметом, попередніх угод або оренди без чіткої прив’язки до кадастрової ділянки.

‍

5. Гарантії походження електроенергії (GoO)

У межах реалізації проектів з відновлюваної енергетики зростає практичне значення гарантій походження електроенергії (Guarantees of Origin, GOs) — електронних сертифікатів, що підтверджують виробництво електроенергії з відновлюваних джерел відповідно до затверджених процедур.

Такі гарантії можуть бути предметом окремих правочинів, мати комерційну цінність та розглядатися як додатковий актив у структурі проекту, зокрема для іноземних інвесторів або суб’єктів, орієнтованих на експорт у країни ЄС.

‍ Передбачте у структурі угоди передачу прав на GoO, якщо вони будуть генеруватись.

‍

Стратегічні ризики та як ними управляти

У процесі структурування угоди зі злиття або поглинання  в енергетичному секторі юридичний супровід має бути комплексним і поєднувати правовий аналіз із виявленням регуляторних, технічних та операційних ризиків.

Навіть у випадках відсутності очевидних правових дефектів у документації, проект може зіткнутися з перешкодами — такими як відсутність дозволів на ключові інфраструктурні об’єкти, технічні обмеження підключення до мереж або судові спори щодо земельних ділянок.

‍Рекомендація: на етапі підготовки угоди доцільно проводити паралельну оцінку юридичних, технічних та фінансових передумов її реалізації, із залученням профільних консультантів.

‍

1. Політичні та регуляторні ризики

Енергетичні проекти в Україні мають високу залежність від змін у законодавстві, регуляторних підходах та адміністративній практиці. Рішення щодо тарифного регулювання, умови виконання договорів з гарантованим покупцем (PPA), затримки з виплатами або запровадження нових ліцензійних обмежень можуть мати прямий вплив на фінансову модель проекту та загальну привабливість інвестицій.

‍Юридичний ризик: зміна нормативного середовища (наприклад, перегляд розміру "зеленого" тарифу або оновлення ліцензійних вимог), що безпосередньо впливає на дохідність або можливість реалізації проекту.

‍

Рекомендації:

1. передбачати у договірних структурах положення про стабілізацію правового режиму (так звані стабілізаційні застереження);
2. розглядати можливість використання механізмів міжнародного захисту інвестицій, зокрема страхування від політичних ризиків через агентство MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency);
3. укладати ключові угоди з обов’язковим застереженням про вирішення спорів у міжнародному арбітражі (наприклад, за правилами ICC або SCC), із вибором нейтральної юрисдикції.

‍

2. Фінансові ризики

Після укладення угоди інвестор може зіткнутися з обмеженнями у поверненні капіталу, валютними коливаннями або виявленням боргових зобов’язань, не врахованих на етапі правового чи фінансового аудиту.

Юридичний ризик: обмеження на репатріацію прибутку, неврегульовані міжгрупові позики, неофіційні гарантії чи поручительства, а також нестабільність валютного регулювання, що впливає на сервіс боргу або повернення інвестицій.

‍

Рекомендації:

1. здійснювати комплексний аналіз фінансової структури проектної компанії (SPV — спеціально створеної юридичної особи), включаючи міжгрупове фінансування, гарантії та сторонні зобов’язання;
2. застосовувати механізм умовного рахунку (escrow account) для відтермінованої частини розрахунків, з метою зниження ризику виявлення післяпідписних зобов’язань;
3. проводити моделювання чутливості (sensitivity analysis) ключових параметрів проекту :  зміна тарифів, валютного курсу, структури витрат із залученням фінансового радника або аудитора.

‍

3. Операційні ризики

Угоди щодо енергетичних активів мають важливу технічну та інфраструктурну складову, яка прямо впливає на реальну здатність об’єкта здійснювати господарську діяльність.

Недостатня перевірка технічного стану активу може призвести до значних витрат на відновлення обладнання, зупинки експлуатації або виникнення спорів із підрядниками.

‍

Юридичні ризики включають:

1. виявлення дефектів або зношеного обладнання, що не покриваються гарантійними зобов’язаннями виробників або EPC-підрядників;
2. відсутність чинних гарантій на основні компоненти об’єкта (інвертори, трансформатори, модулі тощо);
3. обмеження або нестабільність параметрів приєднання до мережі, що не були підтверджені в технічних умовах або актах приймання-передачі.
4. ‍

Рекомендація від Fedotov & Partners: включати до структури угоди технічний аудит (Technical Due Diligence), проводити перевірку контрактів EPC/O&M, вимагати надання гарантійних паспортів, а також — акти введення в експлуатацію та передачі потужності.

‍

Наш кейс: Успішний супровід постачальника електричної енергії та природного газу під час перевірок НКРЕКП!

‍

Поради:

1. Здійснюйте технічний аудит активу одночасно з юридичним;
2. Включайте положення про можливість перегляду умов після закриття угоди у разі виявлення критичних технічних дефектів;
3. Оцінюйте виконання EPC-контрактів і гарантії від підрядників.

‍

4. Екологічні ризики та ESG-вимоги

Дотримання екологічного законодавства та відповідність ESG-критеріям (екологічним, соціальним та управлінським показникам) дедалі частіше є передумовою для отримання фінансування, страхового покриття, участі в міжнародних тендерах або акредитації інвестора.

‍

Юридичні ризики включають:

1. відсутність оцінки впливу на довкілля (ОВД) або її формальне проходження без належного змісту;
2. порушення умов екологічних дозволів або відсутність підтверджень дотримання природоохоронного законодавства;
3. невизначеність у питаннях ESG-комплаєнсу: відсутність екологічної звітності, політик корпоративної відповідальності або аудитів за міжнародними стандартами.

‍

Рекомендації від Fedotov & Partners:

1. передбачати окрему екологічну й ESG-оцінку в межах юридичного аудиту;
2. перевіряти статус екологічних дозволів, завершення процедури ОВД, а також — публічні зобов’язання компанії у сфері екологічного управління;
3. включати до договору купівлі-продажу частки або активів (Sale and Purchase Agreement, SPA) спеціальні положення щодо розподілу відповідальності за екологічні ризики та штрафи, включаючи положення про попередню компенсацію (indemnities).

‍

5. Ризики форс-мажору, війни та непередбачуваних обставин

Події останніх років засвідчили, що форс-мажор більше не є теоретичним ризиком. Воєнні дії, знищення або пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури, обмеження на переміщення товарів і персоналу, а також зміни у митних та валютних режимах усе це має враховуватись уже на етапі структурування угоди.

‍

Юридичні ризики:

1. повна або часткова неможливість виконання зобов’язань за договором унаслідок воєнних дій чи надзвичайних обставин (форс-мажору);
2. призупинення будівельних робіт або неможливість завершення угоди через зміну безпекових або політичних умов;
3. втрати або пошкодження об’єкта, які не покриваються чинними страховими полісами.

‍

Рекомендації від Fedotov & Partners:

1. включати до проектних і транзакційних документів положення про форс-мажор, адаптовані до умов воєнного стану, включаючи чітке визначення обставин, порядок сповіщення та наслідки для сторін;
2. використовувати міжнародні механізми страхового захисту інвестицій, зокрема через інституції DFC (U.S. International Development Finance Corporation), MIGA або експортно-кредитні агентства;
3. передбачати у договорах можливість відтермінування строків завершення угоди або зміну умов виконання зобов’язань у разі істотної зміни обставин.

‍

Ключові категорії ризиків та інструменти управління:

1. Політичні та регуляторні ризики: зміни законодавства, тарифного регулювання або ліцензування.
   Рішення: стабілізаційні застереження в договорах, міжнародний арбітраж, страхування політичних ризиків (MIGA).
2. Фінансові ризики: валютні обмеження, коливання курсу, приховані борги.
   Рішення: аналіз фінансової структури SPV, механізми умовних рахунків (escrow), моделювання чутливості (sensitivity analysis).
3. Операційні ризики: зношене обладнання, недоступність потужностей приєднання до мережі.
   Рішення: технічний аудит, положення про коригування умов після завершення угоди, перевірка виконання EPC-гарантій.
4. Екологічні / ESG-ризики: відсутність оцінки впливу на довкілля (ОВД), порушення природоохоронного законодавства.
   Рішення: ESG-аудит у межах due diligence, екологічні застереження в договорах.
5. Ризики форс-мажору: обстріли, призупинення робіт, блокування проектів.
   Рішення: адаптовані форс-мажорні положення, інструменти страхування, договірна гнучкість щодо термінів виконання.

Як правильно структурувати угоду з урахуванням юридичних нюансів?

Структура угоди зі злиття або поглинання у сфері енергетики визначає не лише механізм переходу права власності чи корпоративного контролю, але й податкові зобов’язання сторін, регуляторні вимоги, строки погодження угоди з державними органами, а також можливість подальшого залучення фінансування.

Вибір моделі структурування (наприклад, купівля корпоративних прав, активів або створення спільного підприємства) має базуватись як на юридичних параметрах, так і на стратегічних чинниках: очікуваний період окупності, наявність дозволів, спосіб монетизації проекту, взаємодія з кредиторами або донорами.

‍

Share Deal vs Asset Deal

Одним з ключових рішень під час структурування M&A-угоди в енергетиці є вибір між придбанням корпоративних прав компанії (share deal) або її окремих активів (asset deal). Обидва варіанти мають правові та податкові наслідки, які слід оцінювати з урахуванням дозволів, ліцензій, історії операційної діяльності та фінансових зобов’язань.

Придбання корпоративних прав дозволяє зберегти чинність ліцензій, дозволів, договорів з контрагентами без повторного погодження з регулятором. Водночас покупець приймає на себе всі історичні юридичні та податкові ризики компанії.

У випадку придбання активів ризик “успадкування” зобов’язань значно нижчий, однак можуть знадобитися нові дозволи, переукладання договорів або погодження з державними органами.

‍

Рекомендації від Fedotov & Partners:

1. обирайте структуру угоди з урахуванням чинності дозвільної документації: якщо дозволи не підлягають передачі або втрачають силу — доцільніше використовувати share deal;
2. у разі виявлення істотних боргових зобов’язань, судових проваджень або податкових спорів — asset deal знижує юридичну відповідальність покупця;
3. аналізуйте юридичну значущість поточних контрактів з контрагентами: у разі неможливості їх переукладання — перевага надається купівлі компанії як єдиного суб’єкта.

‍

Наш кейс: КОМАНДА АДВОКАТІВ «FEDOTOV&PARTNERS» ЗАХИСТИЛА ПРАВА ДИРЕКТОРА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ КОМПАНІЇ

‍

Мультиструктуровані угоди

У структурах угод зі злиття та поглинання у сфері енергетики зазвичай беруть участь кілька юридичних осіб, зокрема: іноземна холдингова компанія, фінансова проектна компанія (special purpose vehicle, SPV) та операційна компанія-резидент в Україні. Такий підхід дозволяє врахувати податкові та валютні вимоги різних юрисдикцій, забезпечити прозорість фінансових потоків та адаптувати структуру до очікувань міжнародних кредиторів або інвестиційних фондів.

Крім того, багаторівнева структура полегшує подальше залучення фінансування, розмежування операційних та інвестиційних ризиків, а також забезпечує більшу гнучкість у виході з проекту чи передачі прав участі.

Визначайте кінцеву мету: подальший перепродаж, спільне фінансування чи репатріація дивідендів. Усі ці цілі потребують різного рівня структурування. Завжди оцінюйте вплив структури на контроль і підзвітність.

Поетапне входження в проект

У разі неповної готовності об’єкта або незакінченого будівництва поширеною є модель поетапного входження, коли інвестор отримує частку або актив у кілька етапів — залежно від реалізації технічних чи юридичних умов.

Закріплюйте у договорі чіткі умови переходу до кожного наступного етапу: введення в експлуатацію, отримання ліцензії, підключення до мережі. Встановлюйте межі відповідальності за невиконання.

Вартість зі змінною частиною

У багатьох випадках фіксована ціна купівлі не відображає ризики або потенціал проекту. Замість цього сторони погоджують механізми змінної частини ціни (earn-out), які залежать від генерації, прибутковості або виконання зобов'язань.

 Визначайте метрику, яку можна об’єктивно підтвердити: дані лічильників, прибуток, показники EBITDA. Формула має бути простою, щоб уникнути гіпотетичних спорів. Обов’язково фіксуйте період обліку та джерело інформації.

Інтеграція з умовами фінансування

У багатьох транзакціях у сфері енергетики укладення договору купівлі-продажу активу або корпоративних прав безпосередньо пов’язане з залученням кредитного або донорського фінансування. Це потребує чіткого узгодження умов основного договору (SPA) з кредитною документацією, договорами застави, гарантіями та іншими обтяженнями, які вимагають погодження з банками або фінансовими донорами.

З досвіду Fedotov & Partners, значна частина юридичних ризиків у подібних угодах виникає не на стадії підписання, а через формальні або змістовні розбіжності між умовами фінансування та структурою угоди.

Крім того, при плануванні угоди сторони часто зосереджуються виключно на комерційних умовах (ціна, потужність об’єкта, строки реалізації), не приділяючи належної уваги правовому аналізу дозвільної, земельної, технічної документації або наслідкам зміни контролю.

Юридичний супровід з раннього етапу структурування дозволяє уникнути правових пасток, знизити ризик блокування транзакції на фінальному етапі та забезпечити відповідність вимогам регуляторів і фінансових установ.

Які кроки варто зробити перед входом у M&A-угоду:

Fedotov & Partners рекомендує підходити до структурування угоди в енергетичному секторі через послідовну юридичну оцінку ключових факторів:

1. Оцінити структуру активу: визначити, що саме є об’єктом купівлі — корпоративні права, ліцензована діяльність, потужності, земельна ділянка, права на приєднання до мережі.
2. Проаналізувати регуляторні обмеження: перевірити, чи потребує угода погодження Антимонопольного комітету України (АМКУ), Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також чи є чинним договір купівлі-продажу електроенергії за “зеленим” тарифом відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».
3. Ідентифікувати критичні ризики: юридичний статус земельної ділянки, дійсність технічних умов на приєднання, наявність усіх необхідних дозволів, історія фінансових зобов’язань та наявність судових проваджень.
4. Визначити доцільний формат угоди: купівля корпоративних прав (share deal) чи активів (asset deal); одноетапне чи поетапне виконання угоди; модель розрахунків — фіксована чи змінна ціна, з урахуванням механізмів коригування (adjustments).
5. Сформувати попередню юридичну стратегію: розглянути доцільність створення спеціалізованої юридичної особи (SPV), моделі фінансування (включаючи використання умовного депонування — escrow), а також механізм виходу з інвестиції (exit strategy).

Чому юридичний радник має бути залучений з самого початку?

Юридичний радник, який має досвід супроводу угод у сфері енергетики, забезпечує не лише формальне структурування документації, але й стратегічний правовий супровід проекту на всіх етапах:

1. Формує правову структуру угоди до початку перемовин, з урахуванням податкових, регуляторних, технічних і валютних аспектів, що можуть вплинути на життєвий цикл транзакції.
2. Мінімізує ризики ще до укладення попередніх домовленостей, зокрема листів про наміри (Letter of Intent) або договорів про нерозголошення (Non-Disclosure Agreement), запобігаючи передчасному формуванню зобов’язань і втраті переговорної позиції.
3. Організовує та координує процес юридичного аудиту (due diligence), включаючи взаємодію з фінансовими консультантами, технічними радниками, банками, а також верифікацію документів на предмет регуляторної відповідності.
4. Забезпечує правовий захист інтересів сторони у складному середовищі, що характеризується воєнними ризиками, змінами у валютному, екологічному чи енергетичному регулюванні, а також зростаючими вимогами до ESG-звітності.

Що нас відрізняє:

Fedotov & Partners спеціалізується виключно на проектах у сфері енергетики, інфраструктури та інвестицій. Ми надаємо комплексний юридичний супровід повного циклу — від структурування угоди до посттранзакційного обслуговування.

Наш досвід охоплює всі ключові сегменти ринку: відновлювану енергетику (ВДЕ), класичну генерацію, трейдинг, постачання електроенергії, участь у балансуючому ринку, експортно-імпортні операції, а також правовий супровід проектів із гарантіями походження електроенергії.

Ми глибоко розуміємо вимоги міжнародних фінансових установ, банків, фондів і донорських організацій. Це дозволяє ефективно структурувати транзакції відповідно до міжнародних стандартів та інвестиційної практики.

‍

Маєте плани щодо купівлі чи продажу енергетичного активу?

Зверніться до команди Fedotov & Partners для отримання попередньої юридичної консультації. Ми надаємо всебічну правову підтримку на всіх етапах транзакції: від первинної оцінки активу та структурування угоди до супроводу переговорів і фінального оформлення. Наш досвід у сфері енергетики та інфраструктури дозволяє ефективно враховувати регуляторні, податкові, земельні та валютні аспекти навіть у складних ринкових умовах.

‍

‍