Житловий тариф на електроенергію | Юридичні терміни Fedotov & Partners

Житловий тариф на електроенергію — це регульована ціна, за якою електрична енергія постачається побутовим споживачам (населенню) для забезпечення житлових потреб. Тариф установлюється державним регулятором — НКРЕКП — і враховує соціально-економічні чинники, обсяги споживання та категорію споживачів.

Юридичний аспект

Порядок формування та застосування житлових тарифів визначається:

Законом України «Про ринок електричної енергії»;
Положенням про покладення спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку для забезпечення загальносуспільних інтересів (постанова КМУ № 483 від 05.06.2019);
Постановами НКРЕКП, якими затверджуються конкретні тарифні рівні для побутових споживачів.

Житловий тариф встановлюється для споживачів, які використовують електроенергію в межах житлових приміщень для освітлення, побутових потреб, опалення чи приготування їжі.

Особливості застосування

тариф є регульованим і нижчим за ринкову ціну, оскільки включає державну підтримку в межах механізму ПСО;
розраховується на підставі обсягів фактичного споживання;
може диференціюватися за обсягами або зонами доби (одноставковий чи багатозонний тариф).

Приклад

Побутовий споживач, який споживає електроенергію у квартирі для власних потреб, сплачує за житловим тарифом, тоді як підприємство або установа — за комерційним (негосподарським) тарифом.

Висновок

Житловий тариф на електроенергію — це соціально орієнтований елемент державної політики, спрямований на забезпечення доступності електроенергії для населення та підтримання енергетичної стабільності в побутовому секторі.